Попит на мідь зростає завдяки стрімкому розвитку електромобілів і чистої енергетики. На тлі кліматичної кризи мідь стала незамінною для акумуляторів, вітрових турбін, сонячних панелей і ліній електропередачі. Однак запаси багатих мідних руд скорочуються, а зростаюча вартість видобутку посилює потребу в переробці, на яку все ще припадає менше 20% світового виробництва.
+30%
прогнозоване зростання ціни до 2030 року
до
99.9%
чистота міді
Мідь вирізняється високою тепло- та електропровідністю, корозійною стійкістю та антимікробними властивостями, що робить її незамінною в багатьох галузях — від електроніки до охорони здоров'я. У сплавах мідь набуває нових властивостей і використовується у спеціалізованих застосуваннях. Наприклад, латунь (мідь із цинком) популярна в сантехніці та декорі, а бронза (мідь з оловом) широко застосовується в суднобудуванні та медалях.
Поточні світові запаси міді оцінюються у 830 млн тонн, а виявлені ресурси сягають 3,5 млрд тонн і можуть зрости з новими геологічними відкриттями. У 2023 році світове виробництво міді сягнуло 22,2 млн тонн.
За даними Міжнародної мідної асоціації (ICA), ключові сектори споживання міді:
30%
25%
20%
15%
30% - Машинобудування та інжиніринг
Для виробництва обладнання та техніки.
25% - Будівництво та інфраструктура
Для електричних, водопровідних і кабельних систем.
20% - Енергетика та відновлювані джерела
Особливо для сонячних панелей, акумуляторів і турбін.
15% - Транспорт
Головним чином в електромобілях. До 2030 року споживання міді в цьому секторі може потроїтися через зростання виробництва електромобілів.
Електромобілі містять приблизно вчетверо більше міді, ніж звичайні автомобілі. Мідь використовується в акумуляторах, електродвигунах, проводці, шинопроводах і зарядній інфраструктурі. Що більший транспортний засіб, то більше потрібно міді: повністю електричний автобус містить в 11–16 разів більше міді, ніж автомобіль із ДВЗ.
Equipment
31%
Equipment
31%
Building Construction
28%
Building Construction
28%
Infrastructure
16%
Infrastructure
16%
Transport
13%
Transport
13%
Industry
12%
Industry
12%
До 2024 року загальна кількість електромобілів у світі сягнула приблизно 64 млн одиниць. Це зростання зумовлене збільшенням продажів електромобілів, які у 2024 році очікуються на рівні близько 17 млн одиниць — на 20% більше, ніж роком раніше.
Battery Electric Bus
Hybrid Electric Bus
Battery Electric Vehicle
Plug-In Hybrid Electric Vehicle
Hybrid Electric Vehicle
Car
The electric vehicle market will eventually require over 3 million tons of copper. By 2030, over 20 million EV charging points are expected to be deployed worldwide, which will drive copper consumption for charging stations to increase by 150% compared to 2024 (each standard charging point requires around 10 kg of copper, while fast chargers use up to 50 kg, and superchargers – over 100 kg).
Річне споживання міді у виробництві легкових електромобілів та автомобілів, млн тонн:
Electric Vehicles
Automobiles
Китай, що споживає половину світової міді, підтримує стабільний попит і ціну металу. На ринку також скорочуються запаси міді на LME, що додатково штовхає ціни вгору. Обсяги виробництва міді у 2024 році прогнозуються на рівні 26,5 млн тонн, але завантаження потужностей залишається на рівні 85%, що обмежує розширення виробництва.
Це вкрай малоймовірно. З 1950 року запасів міді стабільно вистачає в середньому приблизно на 40 років, а виявлені ресурси ще більші (дані USGS). Крім того, переробка, інновації та геологорозвідка, що триває, забезпечують довгострокову доступність міді.
Попри зростаючий попит на видобувну мідь, її оцінені запаси зросли, і сьогодні у світі доступно більше міді, ніж будь-коли.
Низка економічних, екологічних і політичних проблем ускладнює розширення виробництва, підвищує витрати та створює ризики для інвесторів і країн-виробників.
Зниження якості руд
Це серйозна проблема, особливо в традиційних регіонах видобутку міді — США та Чилі.
Фінансування проєктів
Довгострокова економічна та цінова волатильність суттєво впливає на капітальні витрати.
Водопостачання
Це залишається критичною проблемою в багатьох посушливих регіонах.
Джерела енергії
Вугілля — основне паливо для великих мідних копалень і процесів, але кліматична політика підвищує вартість видобутку.
Екологічні проблеми
Держави дедалі більше усвідомлюють екологічний вплив видобутку. У таких країнах, як Перу та Філіппіни, відносини з корінними спільнотами стали вирішальними для розвитку проєктів.
Ресурсний націоналізм
Деякі держави роблять ставку на освоєння раніше незайманих мінеральних ресурсів заради доходів, а високі роялті та податки можуть стримувати інвестиції в нові проєкти.
Політичні ризики
Безпека та транспортна доступність сьогодні критичні для роботи копалень.
У міді є важлива перевага в подоланні перебоїв постачання: це одна з небагатьох сировин, яку можна переробляти без втрати властивостей.
Хоча всі ці чинники сприяють поступовому переходу до стійкішої економіки, життєвий цикл міді не можна повністю замкнути з двох причин:
Зростання попиту
Попит продовжить зростати завдяки збільшенню населення, інноваціям та економічному розвитку.
Довговічність міді
У міді довгий життєвий цикл — вона нерідко служить у пристроях і конструкціях десятиліттями.
Світовий видобуток кольорових металів стикається з проблемами бідних і важкодоступних руд. Ці чинники суттєво впливають на рентабельність видобутку та фінансовий стан компаній.
Зниження рентабельності видобутку
У країнах із низьким вмістом металу в рудах рентабельність видобутку знижується, особливо за низьких цін на метал. Це веде до погіршення фінансових показників компаній.
Низький вміст міді в рудах
Вміст міді в халькопіритових рудах може становити лише 13–18%, тоді як мідно-порфірові руди дають 28–35% металу. Це створює серйозні складнощі для видобутку міді.
Потреба в інноваціях
Збільшення видобутку міді з таких руд потребує впровадження технологій та інвестицій у НДДКР, що підвищує витрати та здорожчує процес видобутку.
Важкодоступність родовищ
Мідні родовища часто розташовані у віддалених або важкодоступних районах, що потребує значних вкладень в інфраструктуру. Це підвищує логістичні витрати на перевезення сировини та продукції.
Ці проблеми посилюють потребу в переробці міді: обмежені природні запаси та зростаючі витрати вимагають активнішого використання вторинної міді. Переробка знижує залежність від нових родовищ і мінімізує вплив на довкілля.
Мідь — один із найбільш придатних до переробки металів. Мідь, видобута з брухту (вторинна мідь), ідентична первинній міді (виробленій із руди). Частка вторинної міді у виробництві стабільно, хоча й повільно, зростає, сягнувши 13% у виплавці та 17% у рафінуванні.
Вторинна переробка міді підвищує ефективність використання цього металу, заощаджує енергію та зберігає ресурси для майбутніх поколінь.
Мідь у ланцюжку виробництва та розподілу:
